Саджанці розстаду малини сорт "Зюгана" ремонтантна

Саджанці розстаду малини сорт "Зюгана" 

Ремонтантний сорт, доставка по Україні, транспортна.

Новий ремонтантний сорт малини зі Швейцарії.                     

Був виведений силами Швейцарської компанії Любера (Lubera).

Найуніверсальніший, надійний сорт ремонтантної малини на сьогодні. 

Підходить для збирання двох урожаїв за сезон!! 

Завдяки цьому сумарна врожайність дорослого куща може досягати 9 кг за сезон.

Перший утворюється на пагонах минулого року, другий на пагонах поточного року.

Тому Ви можете отримувати урожай малини з липня до жовтня місяць.

Ягоди дуже великі, блискучі, конічної форми, високотранспортабельни, середньої вагою 5,8 гр.

Після збору ягода може зберігатися до 4 днів, не втрачаючи своїх товарних якостей.

Максимальна вага ягід, у разі гарного догляду та поливу може досягати 10-12 г.

Рослини ростуть потужні, компактні, з вертикально спрямованими гілками, з невеликим утворенням бічних пагонів.

Має високу стійкість до засухи та спеки.

Завдяки високій потужності гілок, може вирощуватися без підв'язування до шпалери.

Догляд за малиною

Після посадки ранньою весною укорочують верхівки пагонів на 15-20 см. Після проведення обрізання пагони підв'язують до шпалери або кольям. Підв'язку проводять до розпускання нирок. Для створення шпалери на відстані 6-10 м одна від одної ставлять стовпи, якими вздовж рядів натягують два дроти на висоті 80 і 120 см. До дроту підв'язують пагони.

Під час кущової системи ведення культури пагони можна під'єднувати й до шпалери, і до кольїв. В останньому випадку колья вбивають у ряд між кущами. До кожного кола підв'язують половину пагонів двох сусідніх кущів, водночас кожен пагон підв'язують окремо. За такої підв'язки пагони не затіняють одне одного, ягоди легко збирати.

У квітні, коли ґрунт насичений вологою, проводять перше підживлення азотними добривами з розрахунку 10-15 г аміачної селітри або 8-10 г сечовини на 1 м2. Перше весняне розпушування проводять у ранніх термінах, щойно дасть змогу стану ґрунту. Подальші розпушування проводять у міру утворення кірки та появи бур'янів. Весняний ґрунт пухять на глибину 10 см, а надалі дрібніше — на 5-6 см. Корнева система в малини залягає близько до поверхні ґрунту, тому під час глибшого пухіння можна її пошкодити. За літо міжряджання рихят 6-7 разів, а в рядах 4-5 разів. Останнє розпушування в рядах відбувається після збирання врожаю.

Відразу після розпушування ґрунт мульчують. Торф розкладають шаром 7-8 см, а соло завтовшки 10-15 см, з таким розрахунком, щоб після осідання й ущільнення товщина мульчуваного шару була приблизно 5 см. Солома для мульчування має бути чистою, не засміченою насінням бур'янів. Торф має бути вологим. Сухий торф вбирає вологу з ґрунту.

 
Ширина стрічки мульчуваної 1-1,5 м. Осінню мульчувальний матеріал заробляють у ґрунт під час його оброблення. Солому, що не розшаровується, не можна, оскільки для розкладання її потрібна винятково активна діяльність бактерій, які можуть використовувати майже весь вільний азот ґрунту, що викличе азотне голодування рослин. Тому верхній шар соломи восени згрібають і використовують для закладання компосту.

Заслугує увагу спосіб оброблення малини під шаром мульчі без застосування обробки ґрунту. Зараз він успішно застосовується багатьма садівниками-аматорами. Оскільки відбувається постійне розкладання мульчувального матеріалу, то впродовж сезону його підсипають або підкладають. Відцвілі стебла малини використовувати як мульчі не рекомендується, оскільки водночас на плантації накопичуються шкідники та хвороби. Без оброблення ґрунту під шаром мульчі створюються сприятливі умови для розвитку коренів, ґрунт збагачується органічною речовиною. Цей спосіб утримання ґрунту особливо корисний для плантації, що старіє, оскільки коренева система з віком рослин наближається до поверхні ґрунту.

Наприкінці травня — на початку червня проводять нормалювання побігів, що розвиваються, заміщення і порослі в разі досягнення ними висоти 20-25 см. У тому разі, якщо поросль не потрібна для розмноження, її в міжрядах видаляють. У рядах залишають сильніші пагони (до 10-15 штук на рослину під час кущової культури та до 25-30 на пог. метр під час стрічкової), інші видаляють. У сортів, що дають багато пагонів заміщення і порослі, нормалізуються двічі. Своєчасне видалення зайвої порослі та пагонів сприяє розвитку сильних, добре визирлих пагонів заміщення.

У період формування зав'язок у разі сильного урожаю та поганого росту пагонів заміщення проводять підживлення малини мінеральними добривами (15-20 г аміачної селітри, 30-40 г суперфосфату, 20-25 г калійної солі на 1 пог. м ряду), прилаштовують її до поливання. Як підкорм можна використовувати насєву жижу, розбавлену водою в 4-5 разів, пташиний послід, розведений водою в 10-15 разів. На один погонний метр ряду вносять 0,5 відра розведеного розчину. Малина швидко реагує на брак вологи в ґрунті. Без зрошення в посушливі роки урожай малини знижується вдвічі-тричі.

Відразу ж після останнього збирання врожаю вирізають відпліднені пагони й одночасно проводять остаточне нормування пагонів у кущі. Втеча вирізають біля самої землі, не залишаючи пеньїв. Насамперед вирізають слабкі тонкі пагони, оскільки вони у 2-3 рази менш продуктивні, ніж сильні. Вирізані відпліднюючі пагони спалюють або подрібнюють і використовують для приготування компостів. У такий спосіб знищуються вогнища поширення шкідників і хвороб. Після збирання врожаю ґрунт під малинним розпушуванням проводять підживлення.

Наприкінці літа однорічні пагони припиняють ріст і починають визрівати. Щоб пришвидшити їхнє визрівання, кінці пагонів у 112 прищипують.

Осіннью ґрунт у міжряджаннях перекопують на глибину 15-18 см, у рядах на 8-10 см. Поверхня ґрунту на зиму не боронують. Під перекопку ґрунту вносять перегною по 4-5 кг, а також фосфорні та калійні добрива по 6-8 г д. в./1 м2. Внесення органічних і мінеральних добрив можна чергувати за роками: один рік вносять органічні, а на інший — мінеральні або ж вносять ті та інші щороку, але в половинній нормі.

У жовтні добирають малинника до зими. Після замерзання ґрунту пагони пригинають у такий спосіб, щоб вони взимку опинилися повністю під снігом. Втеча сусідніх кущів обережно пригинають до землі в напрямку один до одного та зв'язують разом. Можна пригинати пагони в один бік. Водночас вершина одного куща прив'язується за основу пагонів іншого куща й далі в тій самій послідовності.